Знайти на сайті: параметри пошуку

Третейський суд – постійно діючий Третейський суд при Спілці кооператорів та підприємців України, надалі (Третейський суд СКПУ), що є постійно діючим третейським судом, який утворено для вирішення переданих йому на розгляд спорів, пов’язаних в установленому порядку з відносинами у сфері кооперативній, та підприємницької діяльності, та для вирішення інших спорів, що виникають із господарських і цивільних правовідносин.

Третейський суддя – фізична особа з числа осіб, внесених до Списку суддів Третейського суду СКПУ, після затвердження її кандидатури Президіею СКПУ, призначена чи обрана для вирішення спору у Третейському суді у порядку, встановленому цим Регламентом.

Третейський розгляд – процес вирішення спору і прийняття рішення Третейським судом.

Третейська угода – угода сторін про передачу спору на вирішення Третейського суду.

Регламент Третейського суду – документ, що визначає порядок та правила вирішення спорів у третейському суді, правила звернення до Третейського суду, порядок формування складу третейського суду, основні положення третейського розгляду, права та обов’язки учасників третейського розгляду, порядок сплати і розмір третейського збору та інші питання, пов’язані з вирішенням спорів Третейським судом.

Сторони третейського розгляду (далі – сторони) – позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред’явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є юридичні і фізичні особи, яким пред’явлено позовні вимоги.

Склад третейського суду – персональний склад Третейського суду, що розглядає конкретну справу.

Третейський збір – грошова сума, що сплачується сторонами за прийняття позовної заяви до розгляду Третейським судом в розмірі і в порядку, встановленому Регламентом.

Голова Третейського суду – суддя Третейського суду, обраний Президією СКПУ строком на один рік, який очолює Третейський суд і на якого покладено функції організаційно-правового забезпечення діяльності Третейського суду.

Компетентний суд – місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним чи господарським процесуальним законом.

Закон – Закон України „Про третейські суди”.

2. Законодавство, яке використовує Третейський суд

2.1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

2.2. Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.

2.3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні правовідносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні правовідносини, а за відсутності такого Третейський суд застосовує аналогію права чи керується торговими звичаями, звичаями ділового обороту чи іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом властиві таким спірним правовідносинам та не суперечать законодавству та/чи укладеному між сторонами третейського розгляду договору.

3. Третейська угода

3.1. Третейською угодою визнається домовленість сторін про передачу спору на розгляд та вирішення Третейського суду. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження у договорі або у вигляді окремої письмової угоди.

3.2. Третейська угода укладається у письмовій формі.

3.3. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона:

3.3.1. викладена як єдиний документ, підписаний сторонами, або

3.3.2. укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або

3.3.3. укладена шляхом направлення відзиву на позов, у якому (у позові) стверджується про наявність третейської угоди, а сторона, що направила відзив на такий позов, проти цього не заперечує.

3.4. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про розгляд спорів у Третейському суді, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

3.5. Третейська угода за дотримання викладених вище положень вважається за таку у випадку вказівки на Третейський суд Спілки кооператорів та підприємців України (Третейський суд СКПУ). У такому випадку, якщо сторони не домовились про інше, Регламент Третейського суду розглядається як невід’ємна частина третейської угоди.

3.6. Вказівка в третейській угоді про вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом взагалі, вважається третейською угодою про вирішення спору Третейським судом СКПУ у випадку, коли у відзиві на позов, спрямованому до Третейського суду СКПУ, сторона, що подає відзив, не висуває заперечень проти розгляду справи Третейським судом СКПУ.

3.7. Третейська угода є недійсною у випадку недодержання правил, викладених у даному розділі.

3.8. Недійсність окремих положень договору, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсності такого третейського застереження.

3.9. Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід’ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

3.10. Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов’язанні, останній повинен повідомити нового кредиторі про її існування. Зміна третейської угоди у такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.

4. Склад Третейського суду

4.1. Склад третейського суду формується шляхом призначення та/чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський розгляд справ здійснюється одним третейським суддею, обраним за погодженням між сторонами, або у складі трьох третейських суддів, два з яких обираються кожною із сторін, а третій – за згодою третейських суддів, обраних сторонами. У випадку, коли обрані сторонами третейські судді не дійшли згоди щодо кандидатури третейського судді, він призначається Головою Третейського суду.

4.2. За мотивованою заявою будь-якої із сторін спору, рішення по якій приймає Голова Третейського суду, справа може бути розглянута у складі п’яти третейських суддів. При цьому три третейських судді обираються в порядку, встановленому пунктом 4.1. Регламенту, а два третейських судді призначаються Головою Третейського суду.

4.3. Третейські судді, обрані чи призначені до складу суду, обирають зі свого складу головуючого складу третейського суду шляхом відкритого голосування не менше як двома третинами голосів від призначеного чи обраного складу третейського суду. У випадку недосягнення згоди щодо кандидатури головуючого така кандидатура призначається Головою Третейського суду. Головуючий складу третейського суду веде третейський розгляд, письмово викладає ухвали Третейського суду та готує проект рішення Третейського суду.

4.4. Призначення чи обрання третейських суддів здійснюється сторонами із складу Списку третейських суддів, що затверджується відповідно Положення про Третейський суд СКПУ та має обов’язковий характер. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання і третейського суду, і третейських суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі потрібна їх згода.

4.6. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.

5. Відвід та самовідвід третейського судді

5.1. Суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу за наявності таких підстав:

5.1.1. якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи;

5.1.2. якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

5.1.3. на його прохання або за спільним рішенням сторін;

5.1.4. у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;

5.1.5. у разі тривалого, більш як один місяць від призначення чи обрання, невиконання ним обов’язків третейського судді у конкретній справі;

5.1.6. у разі встановлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону України Про третейські суди;

5.1.7. якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

5.2. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

5.3. У разі звернення до особи, що включена до списку третейських суддів, за отриманням її згоди на обрання чи призначення третейським суддею у конкретній справі, ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до пунктів 5.1.1. – 5.1.7. Регламенту.

5.4. Про підстави, зазначені у пунктах 5.1.1. – 5.1.7. Регламенту, що виникли після початку судового розгляду, третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторонам, та заявити самовідвід.

5.5. За наявності підстав, зазначених у пунктах 5.1.1. – 5.1.7. Регламенту, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання.

5.6. Заява про відвід третейського судді подається стороною Голові Третейського суду протягом трьох днів з дати, коли стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу відповідно до пунктів 5.1.1. – 5.1.7. Регламенту. Заява повинна містити вказівки на конкретні обставини, які є підставою для відводу третейського судді. За відсутності заперечень з боку іншої сторони суддя вважається відведеним з дати подачі відповідної заяви.

5.7. У випадку, коли сторона заявляє про відвід обраного нею судді, одночасно з подачею заяви про відвід сторона повинна визначитись з кандидатурою іншого третейського судді.

5.8. Якщо інша сторона спору не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати Голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується Головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п’яти днів з моменту отримання заяви сторони, і прийняте ними рішення є обов’язковим для сторін.

5.9. Після припинення повноважень третейського судді у зв’язку із задоволенням заяви про відвід третейського судді чи самовідвід судді інший третейський суддя призначається чи обирається згідно з правилами, які застосовувались при призначенні чи обранні третейського судді, який змінюється, в порядку, встановленому розділом 4 Регламенту.

5.10. У разі пропуску встановленого у п.5.6. Регламенту строку, питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою третейського суду залежно від причин пропуску строку.

6. Витрати, пов’язані з вирішенням спору Третейським судом

6.1 До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, належать:

6.1.1 гонорари третейських суддів;

6.1.2. третейський збір;

6.1.3. витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю у третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;

6.1.4. витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі у третейському розгляді;

6.1.5. витрати, пов'язані з оглядом речових і письмових доказів у їх місцезнаходженні;

6.1.6. витрати, понесені свідками;

6.1.7. витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення третейського суду, послуг представника, пов’язаних з наданням правової допомоги;

6.1.8. витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду, в тому числі витрати на оплату оренди приміщення Третейського суду, ведення діловодства, користування оргтехнікою, формування та зберігання матеріалів справ, розглянутих Третейським судом;

6.1.9. витрати на листування Третейського суду;

6.1.10. витрати Третейського суду та телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок;

6.1.11. гонорар секретаря Третейського суду.

6.2. Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом, здійснюється наступним чином:

6.2.1. витрати зазначені в пунктах 6.1.2. – 6.1.6. здійснюються стороною, що подала позов, з наступним розподілом між сторонами відповідно до ухвали чи рішення суду;

6.2.2. витрати, зазначені в пунктах 6.1.1., 6.1.8. – 6.1.11. здійснюються Третейським судом згідно кошторису Третейського суду, з наступним розподілом між сторонами відповідно до рішення чи ухвали Третейського суду;

6.2.3. можливість, порядок та умови розподілу, компенсації чи інших способів відшкодування стороні витрат, зазначених в пункті 6.1.7, визначається третейським судом відповідно до рішення чи ухвали Третейського суду.

6.3. Порядок розподілу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, визначається рішенням чи ухвалою Третейського суду, виходячи з обставин справи, а також виходячи з розподілу в частинах, що для кожної із сторін витрат не можуть бути менше від 1/5 та на можуть перевищувати 4/5 загального розміру таких витрат.

6.4. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся чи був припинений, сплачений сторонами третейський збір повертається сторонам, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими Законом.

6.5. У разі, коли третейський розгляд справи не відбувся чи був припинений у випадках передбачених п.6.4. Регламенту, сторони відшкодовують Третейському суду понесені ним витрати у рівних частках, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.

7. Третейський збір підлягає сплаті у наступних розмірах:

7.1. З позовних заяв про стягнення коштів, витребування майна та інших спорів, що підлягають оцінці –

7.1.1. До 50 000 гривень – 1 % від ціни позову, але не менше однієї мінімальної заробітної плати, встановленого на дату подачі позовної заяви (мінімальний третейський збір);

7.1.2. Від 50 000 гривень до 100 000 гривень – 1 % від суми до 50 000 гривень + 0,5 % від суми, що перевищує 50 000 гривень;

7.1.3. З суми, що перевищує 100 000 гривень – 0,75 % від суми 100 000 гривень + 0,25 % від суми, що перевищує 100 000 гривень;

7.1.4. З позовних заяв у спорах, що не підлягають оцінці – 10 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на дату подачі позовної заяви.

7.2. У випадку, якщо позивачем є член Спілки кооперативів та підприємців України, незалежно від вимог встановлених п.7.1.1.-7.1.4. Регламенту, збір встановлюється у розмірі 520 гривень і сплачується цільовим внеском позивача на розрахунковий рахунок Спілки кооператорів та підприємців Украіни.

7.3. У випадку, якщо позивачем є не член Спілки кооперативів та підприємців України, збір сплачується в порядку, установленому Президією Спілки кооперативів та підприємців України.

7.4. За подачу зустрічної позовної заяви третейський збір сплачується на підставах і в порядку, передбачених п.7.1.-7.3. Регламенту.

7.5. Оплата третейського збору є обов’язковою умовою прийняття справи до розгляду Третейським судом.

 

Рейтинг: +1 Голосів: 1 1063 перегляда